|
Ще в ранньому дитинстві Тарас Шевченко захоплювався славним і
героїчним минулим українського народу. Із розповідей старого діда Івана оживали
в уяві хлопчика мужні лицарі-козаки, їхні далекі походи на ворога. Усе почуте
назавжди закарбовувалося в його пам’яті.
Ніхто з поетів не оспівував
«козацьку славу» так натхненно, як Тарас Шевченко. У своїх віршах, баладах,
поемах Великий Кобзар оповідає про історію козацтва, розмірковує над сенсом
буття людини, над долею Батьківщини, зображує романтичні чарівні події та
реальні історичні, розповідає про долю простих людей та долі цілих держав.
Козак в нашій уяві – це звитяжний
воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав і віри,
звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. Про них написано
багато наукових книжок, цікавих романів, знято фільмів. Про наш козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні
нашої держави – гімні України. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє
відстояти свою честь і захистити слабшого, старого, жінку, у нас кажуть:
справжній козак. І у це слово вкладають розуміння найбільших чеснот нашого
народу.
Про життя і побут козаків, про їхні героїчні вчинки Т. Шевченко описує в своїх творах: «Іржавець», «Чернець», «Заступила Чорна хмара», «Осії».
Члени шкільної козацької організації « Молода Січ» ім. Богдана Хмельницького
підготували літературні читання « Козацька слава у творчості Тараса Шевченка».  
|
