 
 
 
 
З Миколайчиком у серці!
Традицією стало відзначати це свято у Пилипо-Олександрівській ЗОШ. Із року в рік учні 11 класу готують невеличке свято для всієї школи. У п’ятницю, 18 грудня вони провели тематичний концерт «Святий Миколаю, прийди до нас». До свята діти підготували прекрасну виставу про чудотворця Миколая. Після демонстрації сценки учнів 1-6 класів привітали невеличкими подарунками. Захід супроводжувався гарними побажаннями, лунали пісні, а завершилося свято спільною колядкою. Адже, вважається, що саме з цього дня дозволяється колядувати.
Окрім того, наша акторська група відвідала й дитячий садочок «Калинка». Малеча старанно готувалася до зустрічі із Святим Миколаєм, адже зустріли дорогого гостя з великою радістю, даруючи йому свої вміння та здобуті знання: розказували вірші, співали пісні.
Саме свято Миколая прийшло до нас у 1088-1089 рр., за часів князя Всеволода Ярославовича. Свято зимового Святого Миколая відзначалося з давніх-давен.
Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина (ІV ст.) і був архієпископом у Мирах. Народився у багатій сім’ї і виріс доброю й чуйною до чужої біди дитиною. Батьки його померли дуже рано. І хоча хлопчикові нічого не бракувало, він жив під опікою родичів, все ж таки відчував нестачу батьківської ласки і любові. Маленький сирота все частіше тікав з багатого будинку до друзів, дітей убогих батьків, котрі жили в темних глиняних хатах і нерідко йшли спати голодними. Найбільше бідувала родина Петруся. Батько був уже дуже старим і немічним, мати лежала хвора, а сам Петрусь бігав у холод босоніж. Увечері Миколай тихенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбину борошна, налив пляшку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав пару теплих панчіх і нові постільці та й сховав усе у велику торбу. Вранці старий батько Петруся знайшов торбу коло свого порогу і не міг натішитися дарунками. А хто це міг зробити і кому дякувати, не знав.
Минули роки. Миколай став священиком. Віддав усе своє майно бідним людям і скрізь чинив тільки добро. Одного разу він врятував невинного чоловіка, батька багатьох дітей, від страти, запропонувавши за те своє життя, проте помилували обох.
Священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога – благодать творіння чудес. Кожного року 19 грудня у день ангела Св. Миколая ми відзначаємо це улюблене всіма свято.
У нас, в Україні, усе відбувається тихо-тихо. У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно – саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка. Звідки Миколай знає, що кому потрібно? Взагалі-то напередодні чарівної ночі належиться написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: чи то Ангел, чи то яка пташка-невеличка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще цілком неписемний, то святий і так здогадається.
Навіть дорослі іноді «випрошують» невеличкий презент. Кому ж це не приємно!
Здавна існувало повір’я - якщо в ніч перед Миколаєм загадати благочестиві побажання, то святий їх обов’язково виконає. Хоча, може, і не зразу. Як би хотілося прокинутися ранком і знайти під подушкою досі недоступні й такі необхідні кожному розкішні речі - скажімо, список дуже сумлінних, освічених і безкорисливих, як Святий Миколай, депутатів та чиновників - імена тих людей, які мають у своєму житті одне-однiсiньке покликання, одну-однiсiньку амбіцію: служити країні, народу, робити все заради поліпшення його життя.
А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні геть мало. Якщо трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і недовга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то крім різочки святий все ж покладе бодай цукерку чи мандаринку. Хіба би дитина зовсім не вірила в диво. Хіба би не знала й не чула, що є така пісенька, якою можна заслужити милість святого: «Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить, тому святий Миколай у всі часи помагай».
У Західній Україні до цього дня випікають спеціальне печиво - «миколайчики», які кладуть дітям під подушки разом з іншими подарунками. На сході кроплять свяченою водою стайні, клуні, худобу. І саме після зимового Миколи розпочинався в Україні веселий «сезон» вечорниць - час веселощів, пісень, жартів, кохання і сватання.
Привітання з Днем Св. Миколая
Від хатинки до хатинки
Ходить Миколай –
Кожушок чарівний,
Срібна борода.
Він несе дарунки
Діточкам малим
І любов дарує
Українцям всім!
|
